Як на мене то це була просто спроба привернути до себе увагу. Щойно бачив відео — тисячі людей, на це приємно дивитись. А те що з'явились який невдоволені — то вже їх проблеми хай і лишаються з ними
Езру Паунда перекладав ще Ігор Костецький, який і листувався з ним (бачив копію листа) Думаю що щось виходило в діаспорі, українських перекладів окрім Кур'єра Кривбасу не зустрічав
Не є секретом що багатьом людям при владі чхати на конституційні права людини.
Я мав на увазі що в цьому відео Путін виглядає переконливішим ніж Шевчук, який ще в демократичному запалі перебивав Путіна.
І я зовсім не збирався чимось вибравдовувати російську владу, тим паче приймати сторону невдоволених і опозиції.
Річ в тому що російська опозиція з хакамад, каспарових та нємцових у мене жодних симпатій не викликають. нємцов неодноразово висловлював свою українофобську позицію.
А Путін досить аргументовано пояснив позицію.
Дмитро Донцов заперечуючи концепцію «мистецтва заради мистецтва» цитував Оскара Уайлда: «Життя в значно вищім степені копіює мистецтво, ніж мистецтво життя»…
хтось із похмілля сьогодні заголосить «Чернівці для Чернівчан» \\\\
а що є такі настрої?
пам«ятаю на місцевих виборах в Києві партія „Могутня Україна“ з гаслом: „Некияни — геть“
звісно нічого вони не набрали але не через гасло а через відсутність могутності, бо спромоглись лише на роздачу листівок
У мене склалось враження про Чернівці як про місто будівельників. Коли йшов з вокзалу до центру — одні рекламні вивіски та фірми по ремонту, бо буд.матеріалам і такого плану…
Звісно потім на це враження наклались інші.
Якщо розглядати фрази «таємна столиця Европи» чи «мальнький Відень/Париж» в контексті міфотворення — то це і непогано.
Згадав Українську Венецію ))) rozum.info/photo/13-0-203
«Париж как будто никогда и не бомбили! не бомбили!.. и не будуть бомбить!.. отсутствие мемориальных досок!.. лишнее тому свидетельство!.. Только я один, наверное, еще помню… о заживо погребенных семьях!.. о горящих садах Монмартра...»
Луи Фердинан Селин «Феерия для другого раза»
Саме це і малось на увазі.
Те що він був комфортним місцем до того — то і Юнґер не пив же весь час там вино )
Тобто рядки мають на увазі саме момент а не історію Парижу в другій світовій війні.
«Подорож на край ночі» є в певному плані культовим твором який і зробив Селіна популярним. До речі цей твір вкрай відрізняється від інших. Ще я би порадив «Из замка в замок» — цей роман в певному плані є історією французького колабораціонізму. Та і взагалі це дуже цікава і правдива історія. В в додатку можна знайти багато відомостей про цікавих людей тієї доби. Наприклад завдяки цьому я відкрив для себе цікавого письменника Анрі де Монтерлана, монархіста та консерватора.
Селін виробив велими цікавий стиль, який я би назвав «потоком ненависті».
З Юнґера я читав лише «На мармурових скелях», але сподіваюсь прочитати і згадувані вище твори.
«формування особистих контактів між дописувачами за межами блогового дискурсу»
Це можна виводить користувачів З цього ресурсу, виводить як відвідуваємість так і контект.
Звісно це не зашкодить суттєво, але особисті контакти можуть прекрасно формуватись і тут.
Для того, щоб стати блогером в професійній мережі Vkursi.com, скидайте мені або Святославу ваш і-мейл у приват.
Тобто тепер тут кожен бажаючий може завести акаунт.
Раніше це було не так легко.
До речі, ще одна з анти-егалітарних рис цього ресурсу — це неможливість коментувати для незареєстрованих користувачів. З одного боку це погано — бо менше контенту, але з іншого добре — бо так треба для самої концепції, ну і банальний захист від спаму та різних низькопробних коментів.
Дуже цікаво написано.
Вперше бачу що Юліуса Еволу називають «правим анархістом». «Правим анархістом» називали відомого французького письменника Луї Фердінан Селіна (я впевнений що ви його читали), ми навіть на УТК присвячували цьому засідання. (Як творчості Селіна так і самого визначення «правого анархізму»)
Я думаю, що Еволу можна було б назвати археофутуристам (в тому числі і по тим причинам що вказані в цьому тексті). От лише тоді не було такого терміну та й не завжди варто акцентувати увагу на «ярликах».
Стосовно
«Усе, що зберігає зовнішні археофутуристичні декорації, лишаючи поза увагою метафізичні принципи КР, можна сміливо зараховувати у розряд постмодерністського еклектицизму»
Я переконаний, що археофутуристи можуть не те, що не звертати увагу на КР, а й навіть не знати про неї. Звісно це не значить відсутності принципів які можуть збігатися з принципами КР. Без традиціоналістичних принципів (а ще краще сказати — сприйняття Традиції) археофутуризм не буде археофутуризмом. Це може бути футуризмом, неофутуризмом чи щось інше, але археофутуризм апріорі не може бути зарахований в розряд постмодерну.
Ми думали провести засідання клуба на тему КР, і це була б дуже цікава (і напевне тривала дискусія) бо є дві досить відмінні позиції (і обидві достатньо популярні), скажімо «еволіанське» та «ліве, соціалістичне», розуміння.
Думаю варто буде провести таке засідання.
Я ж і кажу що відвідавши сайт побачив що з цим нема проблем )
А сказати де зарегатись треба можу бо знаю дуже багато музичних мережах ))
Та на яку я дав посилання подобається деякими моментами — наприклад віджетами або створенням street team'iв
Я мав на увазі що в цьому відео Путін виглядає переконливішим ніж Шевчук, який ще в демократичному запалі перебивав Путіна.
І я зовсім не збирався чимось вибравдовувати російську владу, тим паче приймати сторону невдоволених і опозиції.
А Путін досить аргументовано пояснив позицію.
І про міліцію він правий, є нормальні міліціонери,
а є такі як в цьому сюжеті
проанонсую тут ще 1 цікаву подію
— Зустріч із професором Філіпом Рено та презентація „Європейського словника філософій”---
деталі:
а що є такі настрої?
пам«ятаю на місцевих виборах в Києві партія „Могутня Україна“ з гаслом: „Некияни — геть“
звісно нічого вони не набрали але не через гасло а через відсутність могутності, бо спромоглись лише на роздачу листівок
Звісно потім на це враження наклались інші.
Якщо розглядати фрази «таємна столиця Европи» чи «мальнький Відень/Париж» в контексті міфотворення — то це і непогано.
Згадав Українську Венецію )))
Луи Фердинан Селин «Феерия для другого раза»
Саме це і малось на увазі.
Те що він був комфортним місцем до того — то і Юнґер не пив же весь час там вино )
Тобто рядки мають на увазі саме момент а не історію Парижу в другій світовій війні.
«Безперечно, концепція нації є поняттям містичним, незбагненним» Еміль Дюркгеймн
То я охакреризую ідею книжки таким чином: Не збагнути містичність нації.
)))
Селін виробив велими цікавий стиль, який я би назвав «потоком ненависті».
З Юнґера я читав лише «На мармурових скелях», але сподіваюсь прочитати і згадувані вище твори.
Це можна виводить користувачів З цього ресурсу, виводить як відвідуваємість так і контект.
Звісно це не зашкодить суттєво, але особисті контакти можуть прекрасно формуватись і тут.
Для того, щоб стати блогером в професійній мережі Vkursi.com, скидайте мені або Святославу ваш і-мейл у приват.
Тобто тепер тут кожен бажаючий може завести акаунт.
Раніше це було не так легко.
До речі, ще одна з анти-егалітарних рис цього ресурсу — це неможливість коментувати для незареєстрованих користувачів. З одного боку це погано — бо менше контенту, але з іншого добре — бо так треба для самої концепції, ну і банальний захист від спаму та різних низькопробних коментів.
Вперше бачу що Юліуса Еволу називають «правим анархістом». «Правим анархістом» називали відомого французького письменника Луї Фердінан Селіна (я впевнений що ви його читали), ми навіть на УТК присвячували цьому засідання. (Як творчості Селіна так і самого визначення «правого анархізму»)
Я думаю, що Еволу можна було б назвати археофутуристам (в тому числі і по тим причинам що вказані в цьому тексті). От лише тоді не було такого терміну та й не завжди варто акцентувати увагу на «ярликах».
Стосовно
«Усе, що зберігає зовнішні археофутуристичні декорації, лишаючи поза увагою метафізичні принципи КР, можна сміливо зараховувати у розряд постмодерністського еклектицизму»
Я переконаний, що археофутуристи можуть не те, що не звертати увагу на КР, а й навіть не знати про неї. Звісно це не значить відсутності принципів які можуть збігатися з принципами КР. Без традиціоналістичних принципів (а ще краще сказати — сприйняття Традиції) археофутуризм не буде археофутуризмом. Це може бути футуризмом, неофутуризмом чи щось інше, але археофутуризм апріорі не може бути зарахований в розряд постмодерну.
Ми думали провести засідання клуба на тему КР, і це була б дуже цікава (і напевне тривала дискусія) бо є дві досить відмінні позиції (і обидві достатньо популярні), скажімо «еволіанське» та «ліве, соціалістичне», розуміння.
Думаю варто буде провести таке засідання.
(до речі в театрі оперети її немає в афіші...)
А сказати де зарегатись треба можу бо знаю дуже багато музичних мережах ))
Та на яку я дав посилання подобається деякими моментами — наприклад віджетами або створенням street team'iв